Чому Mainory існує
Mainory починається там, де дві дуже різні кар’єри зрештою ставлять одне й те саме питання.
Дарія вісімнадцять років працює дитячим і сімейним психологом і майже весь цей час бачить те, що ніколи не переставало вражати: дитина, яку не вдається переконати не боятися, проходить крізь той самий страх усередині казки. Не тому, що казка щось пояснює, а тому, що дитина проживає її поруч із героєм, у якому впізнає себе. Казкотерапія — серйозний інструмент, і багато років вона була одним з основних інструментів Дарії: в індивідуальній та груповій роботі з дітьми, а також у роботі з батьківськими групами, де вона допомагала дорослим краще зрозуміти внутрішній світ своєї дитини. Єдине обмеження — арифметика. Казку для однієї конкретної дитини підготовлена людина пише годинами, а Дарія одна.
Дмитро двадцять років розробляє програмне забезпечення — для стартапів Кремнієвої долини та для одних із найбільших компаній світу — і давно зробив висновок, що технологія рідко буває найскладнішою частиною. А ще в нього є діти, і для них він не міг знайти того, що хотів би бачити: не чергової бібліотеки історій про дітей загалом, а історії, зробленої для однієї конкретної дитини і зробленої добре.
Mainory — це ці два факти, складені разом.
Кожна казка починається з анкети, в основі якої — методика дитячої психології, а не наша інтуїція, і героєм кожної історії стає ваша дитина — бо послання доходить до серця тоді, коли сміливець у казці — це вона сама. Ми додаємо теплі ілюстрації, м’яке озвучення і, якщо хочете, друковану книжку, щоб тримати її в руках перед сном. Казки створюються одразу українською, англійською, іспанською чи російською — ніколи не перекладаються.
Ми не терапія і не заміна їй. Якщо дитині потрібен фахівець — знайдіть його, будь ласка. Ми — та півгодина перед сном, яку ви й так проводите разом, тільки тепер вона робить трохи більше роботи, ніж учора.
Люди, які створюють Mainory
Mainory — це двоє людей. На двох у них: вісімнадцять років клінічної практики, двадцять років розробки програмного забезпечення й одне спільне переконання про те, на що здатна історія.

Daria Kunchenko
Співзасновниця · Дитячий психолог
Дарія не сприймає казку лише як спосіб розважити дитину.
Для неї казка — це одна з найдавніших мов людської психіки, носій колективної мудрості, досвіду, що передавався від покоління до покоління задовго до появи сучасної психології. Саме тому дитина так природно відгукується на історії. Вона не просто слухає сюжет — вона проживає його разом із героєм.
Коли герой стикається зі страхом, самотністю, втратою, несправедливістю чи невідомістю, дитина несвідомо проходить цей шлях поруч із ним. Вона ідентифікується з персонажем, знаходить власні рішення, інтегрує новий досвід і відкриває внутрішні ресурси. Саме тому добре створена казка здатна не лише заспокоювати чи навчати, а й м’яко змінювати внутрішній світ. У юнгіанській психології говорять мовою символів, і саме казка є одним із найприродніших способів, через який психіка дитини сприймає, осмислює й трансформує досвід.
Любов до казок народилася в ній задовго до того, як вона стала психологом. У дитинстві, коли їй було непросто, вона навчилася знаходити прихисток у власній уяві: спеціально лягала спати раніше, щоб мати більше часу фантазувати. Перед сном вона проживала цілі історії — вигадувала неймовірні пригоди, створювала світи, вела внутрішні діалоги, долала труднощі разом зі своїми героями. Згодом до цього світу приєдналися книги, і читала вона дуже багато: кожна нова книга ставала для неї відкриттям, окремим життям, яке можна було прожити, не виходячи з кімнати. Сьогодні вона розуміє, що саме тоді інтуїтивно відкрила для себе силу наративу — здатність історії підтримувати, давати надію й допомагати переживати складні життєві періоди. Саме цей досвід згодом привів її до казкотерапії.
Понад вісімнадцять років вона працює з дітьми, дорослими та сім’ями, з них понад десять років — з дітьми. Вона юнгіанський психотерапевт, дитячий та сімейний психолог, кандидатка міжнародної програми підготовки юнгіанських аналітиків (UJA/IAAP) і засновниця Центру дитячої та сімейної психології Fulfilling Life, який працює з 2016 року. У своїй практиці вона поєднує аналітичну психологію К. Г. Юнга, казкотерапію, піскову терапію, терапевтичну гру та інші символічні методи роботи з дітьми. Вона авторка й співавторка наукових публікацій в українських та міжнародних виданнях, співавторка психологічної гри Power Inside, лекторка й авторка навчальних програм для психологів.
Одним із найдорожчих професійних спогадів для неї стала казка, яку вона написала для власного сина. У віці приблизно трьох років він мав небезпечну звичку раптово тікати від дорослих у людних місцях, зовсім не відчуваючи страху загубитися; пояснення, прохання та застереження майже не діяли. Тоді народилася історія про маленьке зайченя Таксика. Через пригоди героя, з яким син легко себе ототожнив, їм удалося прожити цей досвід символічно, і казка допомогла сформувати внутрішнє відчуття безпеки й відповідальності значно м’якше та природніше, ніж звичайні повчання. Незабаром ця поведінка почала змінюватися.
Саме це переконання стало основою Mainory: правильно створена історія здатна говорити з дитиною там, куди не завжди доходять логічні пояснення. Дарія хоче, щоб кожна дитина мала можливість знаходити в історіях підтримку, сміливість, надію та власні внутрішні ресурси, а психологи, психотерапевти, педагоги й батьки — отримали якісний інструмент, що поєднує глибину аналітичної психології, сучасну психотерапію та силу казки.

Dmytro Kompanets
Співзасновник · CEO
Дмитро пише код понад двадцять років, і майже весь цей час найцікавішим питанням було не те, яку технологію взяти.
Він працював зі стартапами Кремнієвої долини та з одними з найбільших компаній світу: автоматизація, робототехніка, промислові системи, останніми роками — штучний інтелект. Усе життя він застосовував навички програмування в найрізноманітніших сферах, і закономірність стала очевидною: технологія рідко буває найскладнішою частиною. Найскладніше — вирішити, на що її спрямувати.
Поза роботою його власна відповідь на це питання не змінювалася з юності. Він допомагає дитячим будинкам і дітям, які цього потребують, відколи має таку змогу, і про причину говорить без сентиментів: майбутнє суспільства вирішує покоління, яке зараз у ньому росте, а сьогоднішні інструменти вже дозволяють дати цьому поколінню кращий старт, ніж був у попереднього.
Потім він став батьком, і дві половини зійшлися.
Того, чого він хотів для власних дітей, не існувало. Не чергова бібліотека історій, які просто написані для дітей, а історія, зроблена для однієї конкретної дитини — для страху, який у неї цього місяця, для братика чи сестрички, що з’явилися минулого тижня, для почуття, яке вона ще не вміє назвати, — і зроблена достатньо добре, щоб завтра вона попросила її знову. Кожну частину цього можна було побудувати. Ніхто не побудував.
Mainory — це те, що він побудував замість того, щоб чекати. Він засновник і CEO проєкту та людина, яка відповідає за неефектну половину обіцянки: щоб казка приходила за хвилини, а не за тижні; щоб вона читалася як книжка, а не як машина; щоб її можна було прочитати, послухати або потримати надрукованою в руках — і щоб з фото, ім’ям і голосом дитини поводилися так, як він хотів би, щоб поводилися з даними його власної.
За вдачею він з тих, хто любить щось майструвати, і назве себе технологічним гіком набагато раніше, ніж керівником. Те, у чому він упевнений, вужче й спокійніше: з інструментами, які є сьогодні, світ можна зробити кращим, а найкорисніше почати — з тих, хто його успадкує.